Біологічні ритми — періодичні зміни інтенсивності та характеру біологічних процесів і явищ. Вони є фундаментальним процесом в живій природі.

Біоритми можна спостерігати на всіх рівнях організації живої матерії: від внутрішньоклітинного до популяційного. Біологічні ритми фізіологічних функцій  настільки точні, що їх часто називають біологічним годинником. 

Біоритми розвиваються в тісній взаємодії з навколишнім середовищем і є результатом пристосування до тих факторів навколишнього середовища, які змінюються з чіткою періодичністю (обертання Землі навколо Сонця і своєї осі, коливання освітленості, температури, вологості, напруженості електромагнітного поля Землі і т. п.) .

Біоритми поділяються на екологічні і фізіологічні. Фізіологічні ритми, зазвичай, мають періоди повтору від часток секунди до декількох хвилин. До них належать ритми тиску, биття серця, артеріального тиску тощо. Екологічні ритми по тривалості збігаються з будь-яким природним ритмом навколишнього середовища. До них належать доборі, сезонні, місячні та інші ритми.

Біологічні ритми описані на всіх рівнях, починаючи від найпростіших біологічних реакцій в клітині і закінчуючи складними поведінковими реакціями. Таким чином, живий організм є сукупністю численних ритмів з різними характеристиками. За останніми науковими даними в організмі людини виявлено близько 400 добових ритмів.

Історія

Про існування біологічних ритмів людство знало з давніх часів.

Вже в «Старому Заповіті» даються вказівки щодо правильного способу життя, споживання їжі, чергування фаз активності і відпочинку. Про те ж писали вчені давнини: Авіценна, Гіппократ та інші.

Засновником хронобіології - науки про біологічні ритми, вважається німецький лікар К. В. Гуфеланд. Він у 1797 році звернув увагу колег на універсальність ритмічних процесів в біології: кожен день життя повторюється в певних ритмах, а добовий цикл, пов'язаний з обертанням Землі навколо своєї осі регулює життєдіяльність всього живого, включаючи й організм людини.

Перші систематичні наукові дослідження в цій області почали проводитися на початку 20 століття. До кінця 20 століття факт ритмічності біологічних процесів живих організмів по праву став вважатися однією з основних властивостей живої матерії і сутністю організації життя. Проте, навіть сьогодні природа і всі фізіологічні особливості біологічних ритмів не з'ясовані, хоча і зрозуміло, що вони відіграють у процесах життєдіяльності живих організмів дуже велике значення.

Саме тому дослідження біоритмів поки представляє собою процес накопичування інформації, виявлення властивостей і закономірностей методами статистики.

Ключові слова: біоритми, біологічні ритми, біологічний годинник